Автор: Ольга Зiгунова

Народилася в Сумській області, м. Лебедин 1987рік Закінчила в 2011 році Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна за напрямком “Дизайн” До 2022 року проживала в м. Суми. Працювала фрілансером-графічним дизайнером, арт терапевтом, фахівцем з комунікації в громадських організаціях. Значну частину часу присвятила роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Громадська активістка, учасниця проектів з просвітництва та розбудови міста. До 2022 року членкиня Сумської обласної координаційної ради з питань сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми. В березні 2022 року виїхала до Гамбургу. Одразу почала приймати активну участь у волонтерській роботі. Зараз редакторка медіа про культуру UAREHAMBURG Координаторка проектів ГО Ukrainan Hugs. Організація українських культурних подій у Гамбурзі. Учасниця проекту “Українська вітальня”. “На тубусах зобразила замальовокy до пісні українського гурту Хейтспіч “Птахи летять додому”. Я бачу в пісні боротьбу за життя, в якій не всі, нажаль, виграють. Птахи - алегорія до життів українців. Насправді кожен чує в тексті свою історію. Це моє її бачення. Якщо я не можу стати до лав захисників, то маю допомагати. Бо Україна мій дім. Я маю про нього дбати. Якщо не я то хто?”

Автор: Ольга Зiгунова

Народилася в Сумській області, м. Лебедин 1987рік Закінчила в 2011 році Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна за напрямком “Дизайн” До 2022 року проживала в м. Суми. Працювала фрілансером-графічним дизайнером, арт терапевтом, фахівцем з комунікації в громадських організаціях. Значну частину часу присвятила роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Громадська активістка, учасниця проектів з просвітництва та розбудови міста. До 2022 року членкиня Сумської обласної координаційної ради з питань сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми. В березні 2022 року виїхала до Гамбургу. Одразу почала приймати активну участь у волонтерській роботі. Зараз редакторка медіа про культуру UAREHAMBURG Координаторка проектів ГО Ukrainan Hugs. Організація українських культурних подій у Гамбурзі. Учасниця проекту “Українська вітальня”. “На тубусах зобразила замальовокy до пісні українського гурту Хейтспіч “Птахи летять додому”. Я бачу в пісні боротьбу за життя, в якій не всі, нажаль, виграють. Птахи - алегорія до життів українців. Насправді кожен чує в тексті свою історію. Це моє її бачення. Якщо я не можу стати до лав захисників, то маю допомагати. Бо Україна мій дім. Я маю про нього дбати. Якщо не я то хто?”

Автор: Ольга Зiгунова

Народилася в Сумській області, м. Лебедин 1987рік Закінчила в 2011 році Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна за напрямком “Дизайн” До 2022 року проживала в м. Суми. Працювала фрілансером-графічним дизайнером, арт терапевтом, фахівцем з комунікації в громадських організаціях. Значну частину часу присвятила роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Громадська активістка, учасниця проектів з просвітництва та розбудови міста. До 2022 року членкиня Сумської обласної координаційної ради з питань сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми. В березні 2022 року виїхала до Гамбургу. Одразу почала приймати активну участь у волонтерській роботі. Зараз редакторка медіа про культуру UAREHAMBURG Координаторка проектів ГО Ukrainan Hugs. Організація українських культурних подій у Гамбурзі. Учасниця проекту “Українська вітальня”. “На тубусах зобразила замальовокy до пісні українського гурту Хейтспіч “Птахи летять додому”. Я бачу в пісні боротьбу за життя, в якій не всі, нажаль, виграють. Птахи - алегорія до життів українців. Насправді кожен чує в тексті свою історію. Це моє її бачення. Якщо я не можу стати до лав захисників, то маю допомагати. Бо Україна мій дім. Я маю про нього дбати. Якщо не я то хто?”

Автор: Ольга Акулова

Народилася 1987 року в м. Суми. 2011 році закінчила Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна за напрямком “Дизайн” 11 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення, приїхала до міста Гамбург. Коли Сумську область звільнили від окупації, будучи при надії, прийняла рішення повернутися назад, тому що вдома чекав чоловік-військовий. До повномасштабного вторгнення працювала майстром манікюру. Зараз Ольга самостійно займається вихованням двох дітей, поки її чоловік на фронті. Попри складні обставини та роботу, вона присвячує весь свій вільний час для волонтерства. Військові артефакти, одяг, побутові речі - все що потрапляє до рук майстрині перетворюється на художні вироби і допомагає зібрати кошти на потреби армії. Ідея тубусу з малюнком Жага до життя…. Людина може подолати труднощі, маючи надію, прагнення і бажання. Ми можемо злетіти якщо докладемо зусилля. Ми зможемо перемогти якщо спільно будемо працювати задля спільної справи. “Незважаючи на те, як склалося твоє життя і куди не довелося поїхати, наше коріння наше життя пов'язане з Україною. Ми нація незламних, вільних людей. Тільки об'єднавшись ми зможемо зберегти країну. Робити це в країні важко через об’єктивні причини, а маючи відносно спокійне життя, ми можемо зосередитись на подоланні і вирішенні важких задач. А ще підтримка як моральна так і матеріальна дуже важлива. Вона не дає скласти руки і спонукає боротися за свободу, волю і мир” - говорить Ольга про волонтерство.

Автор: Ольга Акулова

Народилася 1987 року в м. Суми. 2011 році закінчила Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна за напрямком “Дизайн” 11 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення, приїхала до міста Гамбург. Коли Сумську область звільнили від окупації, будучи при надії, прийняла рішення повернутися назад, тому що вдома чекав чоловік-військовий. До повномасштабного вторгнення працювала майстром манікюру. Зараз Ольга самостійно займається вихованням двох дітей, поки її чоловік на фронті. Попри складні обставини та роботу, вона присвячує весь свій вільний час для волонтерства. Військові артефакти, одяг, побутові речі - все що потрапляє до рук майстрині перетворюється на художні вироби і допомагає зібрати кошти на потреби армії. Ідея тубусу з малюнком Жага до життя…. Людина може подолати труднощі, маючи надію, прагнення і бажання. Ми можемо злетіти якщо докладемо зусилля. Ми зможемо перемогти якщо спільно будемо працювати задля спільної справи. “Незважаючи на те, як склалося твоє життя і куди не довелося поїхати, наше коріння наше життя пов'язане з Україною. Ми нація незламних, вільних людей. Тільки об'єднавшись ми зможемо зберегти країну. Робити це в країні важко через об’єктивні причини, а маючи відносно спокійне життя, ми можемо зосередитись на подоланні і вирішенні важких задач. А ще підтримка як моральна так і матеріальна дуже важлива. Вона не дає скласти руки і спонукає боротися за свободу, волю і мир” - говорить Ольга про волонтерство.

Автор: Валентина Доброва

1970 рік народження, місто Хмельницький Приїхала до Гамбургу у березні 2022 року. Професійний художник- живописець, викладач за освітою. Закінчила Одеське художнє училище їм.Грекова у 1989 році.Стаж роботи понад 30 років. 22 з них викладала живопис, композицію, рисунок, історію мистецтв , декоративно- ужиткове та скульптуру у Хмельницькій школі мистецтв «Райдуга». Була завідуючою відділом образотворчого мистецтва понад 6 років. У Гамбурзі активна учасниця спільних виставок, та волонтер « Українського хільфсштабу Ukraina Haus Hamburg. Проводжу благодійні майстер класи з українського народного мистецтва. Такі, як писанкарство, лялька- мотанка, валяння з вовни, самчиківський розпис та інше. На тубусі зображено традиційний розпис, який використовувався на Хмельниччині “Самчиківка”. Самчиківский розпис притаманний саме нашому регіону( Хмельницька область, Старокостянтинівський район, село Самчики). Саме там зародився цей традиційний народний розпис.’

Автор: Євген Фiненко

Народився 22.09.1971р. у м. Одеса. До повномасштабного вторгнення проживав у Києві. Приблизно 17 липня 2022 р. вперше потрапив у Гамбург. “Моя мета перебування у Німеччині - співпраця з волонтерами та влаштування виставки зі збором благодійності на підтримку України. Я мрію про майстерню, де я міг б створити історичні картини для Українського народу. Я був і залишаюся патріотом України”. Зараз Євген займається пошуком роботи та творчістю. Малює етюди і людей нашого часу та виконує портрети на замовлення. На тубусі зображено башту з тризубом з позолотою, маки, як символ України на темному повоєнному тлі.

Автор: Анжела Кущик

1974-народилася в місті Києві . 1999- закінчує Українську академію образотворчого мистецтва та архітектури, навчалась на графічному факультеті в майстерні книжкової графіки у Г. І. Галинської. Роботи виконує в техніках-офорт, літографія, гравюра, а також працює з аквареллю та акрилом. У творчій палітрі використовує етнічні мотиви. Персональні виставки: 1999 - галерея «Неф»(«Погляд у вічність» Києво-Печерська Лавра) 2016 - галерея «Smartville»(«Мрія») 2021 - «I am in Ethiopia»- персональний арт-проєкт за підтримки посольства України в Ефіопії. Виставка налічувала більше 100 робіт, написаних у Африці, графіка і живопис. Над проєктом працювала 2,5 роки, був представлений у столиці Ефіопії Аддіс-Абебі ,у галереї «St.George Golla Art Gallery» У березні 2022 разом з Катерина Онул створили благодійний проєкт «Stop the War in Ukraine» : «24 лютого 2022 року доля України змінилася назавжди. Серед ночі люди прокинулися від вибухів. Цей день став початком нової реальності для України та всієї Європи, в якій більше ніхто не може почуватися в безпеці. На захід потяглися низки біженців. Серед тих, хто залишився в Києві, була українська мисткиня Анжела Кущик. Саме тут вона розпочала свій цикл робіт про російське вторгнення. Роботи Анжели, більшість з яких вона створила в темних і холодних бомбосховищах, стали її щоденником. У ньому художниця розповідає про свій біль, але її малюнки – і про надію й мужність, про віру в перемогу світла над темрявою. Цей проєкт було створено Анжелою Кущик та Катериною Онул, щоб допомогти покласти край масовим злочинам проти людяності, які сьогодні чиняться в Україні». 2022 - персональні виставки «Stop the war in Ukraine» : Квітень - виставка у Варшаві (Embassy of Ukraine in Poland). Травень - у Гамбурзі (U.S. Consulate General Hamburg). В Ірландії : Червень - в Кіллоргліні на культурному фестивалі «K-Fest» . Липень - в Баллібуніоні на арт-фестивалі «Ballybunionartfestival» . Червень - в Гамбурзі у кірсі «St.Nikolai» - «Lalibela and War in Ukraine “ . Грудень 2022, січень2023 - у Мюнхені, «Кунстлабор 2» Листопад 2023 - Бремен, Галерея “Am schwarzen meer” Проєкт - "Stop the war in Ukraine" отримав премію "Europeans in art-Award" у Мюнхені у номінації найкращий арт-проєкт. Анжела Кущик також приймала участь у групових виставках: 2016 - «Созидая из невидимого» та «Велична Біблія» (Києво-Могилянська Академія) 2017 - «Ukrainian Art Week»(Будинок художника) 2017 - міжнародна виставка у Венеції(студія Арт Лорета Ларкіна) 2017 - галерея "Митець"(«Життєвим шляхом разом»,100-річниця НАОМА). 2020 - Addis International Art Symposium "-Ефіопія.(«Addis Ababa»-музей) 2021 - «ArtAntAkyA International Contemporary Art Fair»-(online ArtAntakya .Туреччина.) 2021 - мультімедійний міжнародний проєкт „Aldila“ в Мілані . http://www.madsgallery.art 2022 - вересень .Австрія. Відень. «Українські щоденники: мистецтво в часи війни».Міжнародна фінансова корпорація «World bank group». Працювала над букварем української та російської мови у видавництві «Освіта».Роботи зберігаються у приватних колекціях України, Німеччини, Італії, Франції, Канади, Англії, Іспанії, США ,Ефіопії та Японії. На тубусі робота має назву «Весна під час війни» - це про те, що війна вже два с половиною роки (883 дні), нам треба жити далі під час війни, також приходить весна - під час сирен (до яких українці вже звикли ) все розквітає, співає, здається відроджується… це дає надію на нашу Перемогу!

Автор: Марія Нестеренко

21.09.2005 рік народження Приїхала з Херсону. В даний час навчається в німецькій школі. В майбутньому Марія мріє вивчати анімацію. І зараз активно нею цікавиться. “Моя мрія це відкрити студію threebrothers в Україні. Хочу створювати гарні та винахідливі мультфільми” Марія хотіла зобразити українські поля. Саме вони в багатьох асоціюються з Україною. “Україна для мене дуже рідна і я вірю в наших людей та військових” Instagram: @maria_universe__

Автор: Ольга Савицька

Харків, 2001р. Вдома навчалася в ХНУ ім. В.Н.Каразіна, факультет іноземних мов, журналістика, робота в онлайн медіа про культуру read.me, активізм в ГО «Сфера», яка підтримує жінок та є організатором Харківпрайд В Німеччині: засновниця онлайн медіа про культуру UAREHAMBURG, організаторка івентів. На тубусі зобразила Держпром — памʼятку архітектури в стилі конструктивізму, перший хмарочос міста. Держпром зображений на дизайні “Харків залізобетон” (логотип міста) і є символом незламності і стійкості, символом міста, яке неодноразово давало відсіч російській агресії і продовжує жити незважаючи ні на що. Підтримувати Україну — обовʼязок кожного українця, в незалежності від того де він перебуває: вдома чи за кордоном. Допомагати — це робити невеличкі кроки назустріч перемозі. Як не буває маленьких донатів, так само не буває незначної допомоги. Instagram: sweater_dreamer

Автор: Ольга Барашикова

Народилася у Києві у 1970 році. До війни Ольга мала власну архітектурну майстерню і працювала дизайнеркою інтерʼєрів, а у вільний час займалася живописом. До Німеччини переїхала з молодшим сином у березні 2022 року. Уся родина мисткині продовжує жити у Києві. У 2022-2023 роках у Гамбурзі мисткиня приймала активну участь у художніх проєктах, була кураторкою німецько-української художньої виставки «Відчуття війни», присвяченій подіям в Україні, мала персональну виставку в бібліотеці Вінтерхуде. В жовтні 2023 року скульптура «Мамине серце», створена Ольгою Барашиковою, була відібрана для української виставки «Гуртом», яка проходила в Берліні під патронатом Посольства України у Німеччині. Зараз Ольга вивчає німецьку мову і планує працювати у Німеччині у якості веб-дизайнерки. Через свою творчість художниця розповідає глядачам про Україну, знайомить з українською культурою та традиціями. На військовому тубусі Ольга Барашикова зобразила соняхи, які є певним символом стійкості українського народу, його прагненням до свободи і любові до праці. Сонях уособлює в собі красу і міць. В Україні до війни було дуже багато полів, засіяних соняхами. Художниця привертає увагу до подій, які відбуваються зараз в Україні, до страшної війни, яка випалює українські родючі землі, перетворюючи їх на мінні поля. Цій страшній трагедії треба покласти край, і допомогти Україні повернутися до мирного життя і мирної праці! Ольга мріє, щоб увесь світ підтримав Україну у боротьбі за свою незалежність, але підкреслює, що дуже важливо знати справжню історію, щоб зрозуміти чому українці платять таку високу ціну за свободу і не вбачають можливості вести перемовини із країною-терористом, чому українці не вважають росіян братнім народом і мають непохитну волю, прагнення до свободи і незалежності. ВИСТАВКИ У НІМЕЧЧНИНІ: Квітень 2022 - Участь у колективній виставці онлайн-аукціону «Врятуй нас» в художній галереї KUNSTWERK (м. Варель, Німеччина). Червень 2022 - Участь у німецько-українській колективній виставці «Зміст > Форма. Усе, що виправдовує мислення» в галереї MOM art space, Гамбург Вересень 2022 - Участь у груповій виставці "24+1", EPPENDORFER Weg 235, Гамбург Січень 2023 - Участь у німецько-українській спільній виставці «Відчуття війни» як кураторка та учасниця. Квітень – Липень 2023 - Участь у груповій виставці українських художників «Мистецтво у серці», в офісі оганізації «Hamburger mit Herz” у Гамбурзі Квітень - травень 2023 - Персональна виставка в Bücherhalle Winterhude в Гамбурзі Травень 2023 - Участь в інтернаціональній колективній виставці «Гібридна війна» в галереї MOM art space, Гамбург Жовтень 2023 - Участь у колективній виставці «Гуртом», яка проходила в Берліні під патронатом Посольства України у Німеччині. Instagram: Barashykova_art

Автор: Ольга Krilova

Народилася в місті Бахмут (колишній Артемівськ) в 1994 році 18 лютого, Донецька область. В Гамбург приїхала 31 березня 2022 року. Все життя жила в рідному місті. Перед виїздом жила 10 місяців у Києві, де і зустріла повномасштабне вторгнення. Вдома працювала на фрілансі, займалася ретушем фото, творчістю, розписом стін. В Німеччині Ольга шукає свій новий напрямок в житті, займається творчістю, вивчає німецьку мову. “На тубусі я намалювала стріли у вигляді колосся золотої пшениці, бо в тубусах раніше був снаряд, а стріла то є зброя. Я поєднала образ пшениці і стріл, як символ дому і захисту. Як перехід від створення природою рослини ( символ родючості і життя) в символ зброї, захисту і боротьби. Україна це моя земля і рідні люди, культура, природа - це дім, який треба оберігати і робити кращим. Де все відоме і своє. Але перш за все, це кохані люди, друзі, рідні ,без яких світ стає пустим і холодним”.

Автор: Ольга Крилова

Народилася в місті Бахмут (колишній Артемівськ) в 1994 році 18 лютого, Донецька область. В Гамбург приїхала 31 березня 2022 року. Все життя жила в рідному місті. Перед виїздом жила 10 місяців у Києві, де і зустріла повномасштабне вторгнення. Вдома працювала на фрілансі, займалася ретушем фото, творчістю, розписом стін. В Німеччині Ольга шукає свій новий напрямок в житті, займається творчістю, вивчає німецьку мову. “На тубусі я намалювала стріли у вигляді колосся золотої пшениці, бо в тубусах раніше був снаряд, а стріла то є зброя. Я поєднала образ пшениці і стріл, як символ дому і захисту. Як перехід від створення природою рослини ( символ родючості і життя) в символ зброї, захисту і боротьби. Україна це моя земля і рідні люди, культура, природа - це дім, який треба оберігати і робити кращим. Де все відоме і своє. Але перш за все, це кохані люди, друзі, рідні ,без яких світ стає пустим і холодним”.